Або те що чоловіки не хочуть розуміти, а дівчата не можуть.

Один із цікавих концептів стосунків звучить так: "Дівчат люблять за те, що вони є, хлопців, за те ким вони повинні стати". Не зрозуміло? Звичайно, тому що ти або хлопець, або дівчина, і як там по ту сторону барикад - незрозуміло. Як співає Емінем: "She loves me, she loves me not.. for who I am, but what I got".

Як було або як ми думаємо, що є Давайте леді вперед, розповім одну історію. Якось моя дівчина хвалилась, що вона тусила з тим СЕО, а одного разу із тим, а ще із тим було діло. Я мабуть повинен був подумати, що вона популярна і всім потрібна, але все про що думав тоді було: "пздц, цю шлюху вже всі пере-рахали, тусили вони бл-дь".

А тепер інша історія, якщо ти хлопець, візьми і підійти познайомитись до когось зайнятого чи відомого, який %, що з тобою почнуть говорити? Ти запитаєш, а чому зі мною він чи вона повинні захотіти говорити. Я до цього і веду, якщо ти дівчина, тебе можна того, а якщо ти хлопець - ти повинен принести щось корисне у розмову. Дівчат люблять за те що вони є, хлопців, за те ким вони стануть.

Де всі нормальні чоловіки? Одні шмаркльожуї, слабаки і сцикуни. Досить нити, чоловіки не плачуть. В чому різниця між слабаком і справжнім чоловіком, якого всі так шукають і не можуть знайти? Різниця у штуці, яка називається "тягар продуктивності". Як чоловік, ти повинен брати ініціативу у свої руки. А крім ініціативи вести бесіду, стосунки (нагадайте хто робить пропозицію) та сім"ю. А крім вести її потрібно ще годувати, одягати і класти десь спати. Ну і про відпочинок не забудь. Ви можете боротися довго за рівні права ̶і̶ ̶о̶б̶о̶в̶"̶я̶з̶к̶и̶ ̶ , але чоловіків готують до цього з дитинства роками, сотнями років. Не тому що, жінки не мали права голосу, а тому що ми фізично сильніші і у нас краще розвинуті аналітичні здібності (men are problem solvers, це коли вони хоче поділитися почуттями, коли розповідає історію, а ти лізеш зі своїми порадами). І так це працює, тому що як людство нам потрібно виживати і еволюціонувати, у жінок і так достатньо справ із народженням.

Щоб ти не робив, жінка очікує, що з тобою вона буде захищена і забезпечена. Все що вище - суб"єктивно та індивідуально. При умові, що чоловік не може забезпечити себе і рідню - тягар стає все важчим і часто приводить до депресій і поганих наслідків. На підсвідомому рівні кожен чоловік розуміє це, а ось прийняти свою роль і зайнятися роботою бажає не кожен. Тому й з"являється - будь собою, все буде добре. Так, будь собою, якщо ти виглядаєш як Аполон і маєш мерседес під дупою, а в іншому випадку, не будь собою, йди блядь і працюй над собою.

Тому, як жінка, ти - це цінність, як чоловік - цінність, те що ти приносиш. Якщо ти не приносиш нічого - йди ще пошукай щось. Точно тут щось не точно Я сподіваюсь, що хоча б у когось з вас був маленький дисонас при читанні попередніх абзаців. Сподіваюсь хоча б один подумав: "Бля, я заробляю хороші гроші, не веду себе як мудак, стараюсь підтримувати в усьому і всеодно виходить хуйня. Десь ти мене обманюєш". Десь та й нас обманюють.

Із ̶п̶о̶я̶в̶о̶ю̶ ̶п̶р̶а̶в̶ ̶г̶о̶л̶о̶с̶у̶ ̶у̶ ̶ж̶і̶н̶о̶к̶ певним вирівнянням зарплат, росту економіки і полегшенню досягнення комфортного життя (дешевша їжа, краща медицина, більше послуг і тд) потреба у чоловіках стає все меншою. Питання, якщо жінка може сама себе забезпечити, а чоловік ще й проблем додає, то нахіба такий потрібний? А тут додамо ще бажання отримати одного із топ 20% чоловіків , створюється дивна ситуація. Сучасні чоловіки повинні себе поводити більше як клоуни, ніж хороша людина, яка здатна забезпечити сім"ю. Сім"я буде існувати і без чоловіка, а ось без клоуна - нудно. Нікому не потрібний більше комфорт і стабільність, зараз нам потрібно відволіктись, розважитись, посміятись і відпочити. А потім можна буде і подумати про сім"ю. Тепер ти повинен обтанцювати обрану жертву і встигнути зацікавити до того, як вона переключиться на іншого денсера. І увесь цей "концерт" потрібний, щоб здаватися кращим ніж ти є, до моменту поки жінка не подорослішає достатньо, щоб розчаруватися у тому як чоловіки себе подають, ким вони є і з ким можна "закешаутитись". Але до моменту, поки вона подорослішає - доведеться натанцюватись. Можете умовно поділити на дві фази: "Коли хочеться весело з Джейсоном Мамоа і коли хороший айтішник вже підійде"

Єдиним варіантом не танцювати - це стати тим ким ти хочеш здаватися. Але ж для цього потрібна працювати? Працювати над собою, над своєю справою, над своїм життя. Набагато легше здаватися, бути як дівчина, яка натягнула фільтр в інстаграмі і зробила фото з ракурсу, в якому не видно її правий і лівий бочок. Легше, але не краще.